Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=AGROLOGY/2019/2/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 по 8

Ситник, С. А.
Фітомаса компонентів крони робінієвих деревостанів у Північному Степу України [Текст] / С. А. Ситник // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 139-145. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Деревостани --Таксація
Кл.слова (ненормовані):
математичне моделювання; нормативи фітомаси; таксаційні показники деревостану; Robinia pseudoacacia L.
Анотація: Основними чинниками, які впливають на формування фітомаси лісових насаджень, є генетика і походження дерев-ного виду, умови природного ареалу, спосіб створення насадження, лісорослинні та погодно-кліматичні умови, в яких функціо-нує деревостан та біометричні характеристики деревостану. Мета дослідження полягала в розробленні нормативів оцінювання компонентів надземної фітомаси структурних компонентів крони робінієвих деревостанів в умовах Північного Степу України.У представленій роботі використана класична лісотаксаційна методика збору та обробки матеріалу. Для статистичного оброблен-ня вихідних даних використано кореляційний аналіз та встановлено регресійні залежності компонентів фітомаси крони наса-джень робінії несправжньоакації від таксаційних та лісівничих показників деревостану. Сформовано робочий масив даних, який характеризує компоненти фітомаси крони для оцінювання біотичної продуктивності штучних соснових деревостанів. Розроблено та наведено трифакторні математичні моделі оцінювання фітомаси крони – гілок у корі, деревної зелені та листя. Інформатив-ними, статистично достовірними предикторами під час розроблення математичних моделей визначено середні дані діаметра й висоти деревостанів та відносну повноту. У деревостанах з однаковою середньою висотою і відносною повнотою фітомаса дерев-ної зелені і листя буде більшою в тому насадженні, де меншим є середній діаметр. Показники середньої висоти деревостану та його відносної повноти в математичних моделях мають додатне значення, що зумовлює збільшення фітомаси компонентів крони(гілок, деревної зелені та листя) зі збільшенням зазначених біометричного та лісівничого параметрів. На основі регресійних моделей побудовано нормативно-інформаційні таблиці для зони Північного Степу України. Запропоновані алометричні рівняння розрахунку фітомаси гілок, деревної зелені та листя можна використовувати для практичних цілей ведення лісового господарства під час проведення лісоінвентаризаційних робіт, визначення обсягів лісокористування з орієнтацією на комплексне освоєння ресурсів робінієвих деревостанів.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Карпенко, В. П.
Чисельність окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері сочевиці за дії біологічних препаратів [Текст] / В. П. Карпенко, Т. П. Новікова, Р. М. Притуляк // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 146-150. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Сочевиця--Регулятори росту рослин
Кл.слова (ненормовані):
нітри-, амоніфікувальні та целюлозолітичні мікроорганізми; гельна форма мікробного препарату;регулятори росту рослин та фази їх розвитку
Анотація: Зростання обсягів використання хімічних речовин у сільськогосподарському виробництві спричиняє все біль-ший негативний вплив на мікробні угруповання. Тому вивчення їх структури і складу є фундаментальним завданням у з’ясуванні проблем спрямованості проходження біологічних процесів у ґрунті з метою біологізації технологій вирощування сільськогосподарських культур. Наведено результати польового досліду з вивчення впливу мікробного препарату Rhizobium leguminosarum biovar viceae штам К-29 (1 л/т насіння) і регулятора росту рослин Регоплант (250 мл/т – передпосівна обробка насіння; 50 мл/га – посходове внесення) на чисельність мікробіоти окремих еколого-трофічних груп у ризосфері сочевиці сорту Лінза. Чисельність мікроорганізмів визначали у фази бутонізації та цвітіння культури після посходового внесення регулятора росту рослин на середовищах МПБ (амоніфікувальні), С. М. Виноградського (нітрифікувальні), О. О. Імшенець-кого та Л. І. Солнцевої (целюлозолітичні) та виражали в колонієутворюючих одиницях (КУО) в 1 г абсолютно сухого ґрунту. Встановлено, що за комплексного використання досліджуваних біологічних препаратів розвиток еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері сочевиці значно активізувався, проте найбільша чисельність нітрифікувальних, амоніфікуваль-них та целюлозолітичних мікроорганізмів простежувалась у варіантах досліду зі застосуванням регулятора росту рослин Ре-гоплант 50 мл/га, внесеного на фоні передпосівної обробки насіння мікробним препаратом Rhizobium leguminosarum biovar viceae штам К-29 (1 л/т насіння) у суміші з Регоплантом 250 мл/т, де перевищення до контролю становило в середньому 40‒63%. Одержані дані доповнюють наукові уявлення стосовно вивчення впливу біологічних препаратів на мікробіологічну активність ґрунтових мікроорганізмів у ризосфері сочевиці та складають перспективу щодо розробки біологізованої техно-логії вирощування культури.

Дод.точки доступу:
Новікова, Т. П.; Притуляк, Р.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Онопрієнко, Д. М.
Вплив фосфогіпсу на хімічний склад водної витяжки ґрунту [Текст] / Д. М. Онопрієнко, А. В. Шепель, Т. К. Макарова // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 151-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Грунтознавство --Водно-фізичні властивості
Кл.слова (ненормовані):
іригаційне осолонцювання; фосфогіпс; зміна іонів ґрунту; профіль ґрунту
Анотація: Невідповідні еколого-меліоративним режимам поливи сільськогосподарських культур на чорноземах часто супро-воджуються деградаційними змінами ґрунтів: підтопленням, вторинним засоленням та їх осолонцюванням, знеструктуренням, порушенням газового режиму, дегуміфікацією тощо. Тому виникла необхідність комплексного вивчення змін агроекологічного стану ґрунтів, які тривалий час поливали в умовах Північного Степу України мінералізованою водою. Осолонцювання зрошува-них ґрунтів, як доведено, є поширеним негативним процесом на зрошуваних землях, який визначається якісним складом поливної води, вихідними властивостями ґрунтів, що обумовлює їх протисолонцюючу буферність, глибину залягання, і мінералізацією підґрунтових вод. Згідно з останніми публікаціями, площа зрошуваних солонцюватих ґрунтів України становить майже 800 тис. га, з них слабосолонцюватих ‒ понад 700 тис. га, середньо- і сильносолонцюватих ‒ близько 90 тис.га. Польові досліди, закладені на базі державного підприємства “Дослідне господарство Дніпровської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН України” (с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, 2010‒2015 рр.), включали 4 варіанти та два фактори: внесення фосфогіпсу як хімічного меліоранту різними нормами в умовах зрошення та без нього. Аналіз водної витяжки ґрунту в усіх варіантах дослідів показав збільшення водорозчинних солей (за аніонами ‒ сульфатів, за катіонами ‒ кальцію) при внесенні кальцієвмісних меліорантів. Але внесення фосфогіпсу різними розрахунковими нормами суттєво не впливало на тип засолення ґрунту. В усіх варіантах дослідів з внесенням фосфогіпсу найбільшою кількістю аніонів характеризувався сульфатний тип засолення, а катіонів ‒ натрієвий, що пояснюється надходженням цих іонів з поливною водою та фосфогіпсом. Виняток становлять контрольні варіанти. За вмістом токсичних солей усі варіанти мали значення від 0,3% до 0,6%, тобто відповідно до сульфатного типу характеризуються середнім ступенем засолення ґрунтів. Внесення фосфогіпсу на іригаційно солонцюватих ґрунтах при зрошенні та без нього приводить до збільшення загальної суми солей у шарі ґрунту 0‒15 см порівняно з початковими параметрами (до 4,22 мекв/100 г ґрунту). При внесенні фосфогіпсу нормою 6 т/га без зрошення спостерігали накопичення солей у шарі 45‒60 см, а при зрошенні та внесенні фосфогіпсу нормою 3 т/га солі концентруються у шарі 75‒60 см. У шарі ґрунту 90‒105 см кількість солей вирівнюється до початкових умов. Хімічна меліорація збільшує кількість іонів Ca+2 по всьому профілю ґрунту. Концентрація іонів натрію при внесенні фосфогіпсу в орному шарі ґрунту зменшилася на 30‒37% за рахунок збільшення каль-цій-іона та витіснення сульфату натрію в нижні горизонти.

Дод.точки доступу:
Шепель, А. В.; Макарова, Т.К.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Губанова, Н. Л.
Формування зообентосу на різних ділянках Дніпровського (Запорізького) водосховища [Текст] / Н. Л. Губанова // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 156-160. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Водні біоресурси та їх відтворення
Кл.слова (ненормовані):
стан якості води; водосховище; водні біоресурси; зообентос; видове різноманіття
Анотація: Представлено результати досліджень зообентосу з ділянок водосховища, що розташовані на значній відстані одна від одної та знаходяться під впливом різних факторів середовища. Мета роботи полягала у визначенні видового різнома-ніття бентосу за допомогою індексів Шеннона, Менхініка та Гуднайта, співвідношення їх груп та встановленні чисельності гід-робіонтів. На стан водосховища впливає кількість гідробіонтів та їх функціональні особливості. У створенні гідроекологічного стану зообентос відіграє провідну роль, тому вивчення його видового складу належить до важливих питань. У ході проведених досліджень групи зообентосу вивчали на різних ділянках у кількісному і в якісному відношенні. Зообентос представлений пʼятьма систематичними групами тварин різного походження та стадій розвитку. Серед них визначено 104 види з домінуванням личинкової стадії. На видове різноманіття впливають не тільки зовнішні фактори природи, а й безпосередньо профундальна та літоральна ділянки водосховища. Чисельними були біотопи водойми з мулистим дном, що обумовлено підвищеною кількістю органічних речовин на таких ділянках. Стан якості води визначали за допомогою індексів Майера та Менхініка, а рівень видо-вого різноманіття гідробіонтів – за допомогою індексу Шеннона. Встановлено, що умовно чистою ділянкою є біотопи селища Військове; тут якість води відповідала нормам, чисельність бентосних організмів зареєстрована значно вищою порівняно з іншими групами. Особливої уваги потребують ділянки, розташовані поряд з промисловими стоками заводів Дніпровського трубного та Дніпровського металургійного, які потерпають від надмірного рівня надходження полютантів різноманітного по-ходження; рівень чисельності гідробіонтів надзвичайно низький, вода не відповідає стану якості. Видове різноманіття тут також характеризується низьким рівнем, представлене одним–двоми видами безхребетних. Ураховуючи подальші зміни у водних та наземних екосистемах, зміни клімату на планеті, подальший розвиток галузей легкої та важкої промисловості, їх від-повідний вплив на стан Дніпровського (Запорізького) водосховища, дійшли висновку про необхідність проведення постійних моніторингових досліджень стану всіх груп гідробіонтів як основи цього – гідрохімічного стану води та трофічних ланок при формуванні кормової бази водосховища.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Albedo of the soil cover as a factor of the temporal dynamics of readily available soil moisture in the technosols of the Nikopol manganese ore basin [Текст] / Y. I. Gritsan [и др.] // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 161-169. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Грунтознавство
Кл.слова (ненормовані):
reclamation, water regime, technosols, albedo, evapotranspiration, Penman-Monteith equitation
Анотація: The simulation of moisture content in Nikopol manganese ore basin technosols was performed using the Penman-Monteith approach and evaluate the role of the dependence of soils surface albedo from the humidity in the intensity of evapotranspiration. The sod lithogenic soils on loess-like loam and pedozem were chosen as the objects of the investi-gation. The research was conducted during 2012–2014 years at the investigation station of the remediation within Nikopol manganese ore basin (city Pokrov, Ukraine). The evapo-transpiration from the soil surface was calculated by means of Penman-Monteith equation. Root zone moisture depletion is evaluated as the difference between soil water content at field capacity (pF = 2.3) and actual soil water content. The Ks value which is a water stress factor equals 1.0 as long as soil water content is higher than readily available water. If soil water content is lower than readily available water, Ks decreases linearly from one to zero according to total available soil water consumed. The soil water balance is performed in ISAREG with a daily time. The evaluation of readily available water content was carried out based on Penman-Monteith model taking into account meteorological data, technosols wa-ter-physical properties and the dependence of soil surface albedo on soil humidity. The color of the surface of the sod-lithogenic soil on the loess-like loam varies from yellow (2.5Y 4/2) in wet condition to yellow-red (10YR 6/5) in the dry condition. Albedo of this soil depended on the humidity varies in the range 0.17–0.31. The surface color of the pedozem varies from very dark gray (10YR 3/1) in wet condition to light-gray (2.5YR 6/2) in the dry condition. Albedo of this soil depended on the humidity varies in the range 0.10–0.31. There is a linear relationship between the moisture content in the soil and albedo of the soil surface. Albedo changes along with the humidity are most significant in the sod-lithogenic soils on loess-like loams. This is confirmed by the greatest regression coefficient. Albedo changes along with the moisture content are least significant in the pedozem. The distributionі of this index for different teсhnosols are characterized by a high level of similarity of shape due to the fact that the overall climate factors are crucial in shaping the dynamics of moisture. The distributions can be most good represented as a complex mixture of normal distributions. It was found that water supplies monitoring before the start of the growing season can provide valuable information necessary for the selection of crops for cultivation in the current year. The results indicate the urgency of measures to save the winter rainfall on the fields.

Дод.точки доступу:
Gritsan, Y. I.; Kunah, O. M.; Fedushko, M. P.; Babchenko A. V., Sirovatko V. O., Zhukov O. V., Kotsun V. I.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Динаміка вологості ґрунту в посівах зерно-паро-просапних сівозмін Північного Степу України [Текст] / О. І. Цилюрик [и др.] // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 170-180. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Вологість грунтів
Кл.слова (ненормовані):
продуктивна волога; баланс вологи; сумарне водоспоживання; сівозміна; система обробітку ґрунту;система удобрення
Анотація: Вологозабезпечення – одна з найважливіших умов життя рослин. Продуктивність польових культур знаходиться в прямо пропорційній залежності від їх забезпечення вологою. За достатньої кількості ґрунтової вологи складаються сприят-ливі умови для росту і розвитку польових культур, а в кінцевому результаті зростає їх урожайність. Незалежно від способів та систем обробітку ґрунту в умовах Північного Степу України формується не наскрізний, найменш насичений клас вологості ґрунту, тобто було характерним нещорічне промочування півтораметрового шару ґрунту, що характеризувалося недобором нормативної суми опадів протягом грудня–лютого, відсутністю снігового покриву за підвищеної вітрової активності. Опади тут зволожують ґрунт лише на 90–110 см до рівня найвищої вологоємкості, у результаті чого формується сухий прошарок між на-копиченою вологою протягом холодного періоду і вологою в глибоких шарах ґрунту на рівні вологості стійкого в’янення (ВВ). За весняно-літньої вегетації рослин коренева система, досягаючи сухого прошарку ВВ, не може в більшості випадків потра-пити в глибші шари, при цьому рослини починають страждати від посухи, особливо за відсутності опадів протягом вегетації, знижуючи врожай. Сумарні витрати вологи з ґрунту варіювали у вузькому діапазоні (306,2–310,4 мм) і майже не змінювалися залежно від систем обробітку ґрунту. Більш економне споживання води польовими культурами характерне для мілкої мульчу-вальної системи обробітку ґрунту, про що свідчить зниження показника коефіцієнта водоспоживання на 13,4 мм/т порівняно з полицевою системою. Перевага полицевої системи обробітку ґрунту в додатковій акумуляції вологи протягом осінньо-зимово-го періоду відмічається в роки з морозними сніжними зимами, повільним і тривалим сніготаненням, мілкого мульчувального плоскорізного розпушування – за недобору нормативної суми опадів протягом грудня–лютого, відсутності снігового покриву і підвищеної вітрової активності. Використання консервуючого (чизельного) обробітку за диференційованої системи збільшує накопичення вологи на 91,0–179,0 м³/га в осінньо-зимовий період за рахунок рослинних решток, які затримують більше снігу, особливо в теплі, малосніжні зими. Застосування мілкої мульчувальної системи обробітку ґрунту, незважаючи на зниження врожаю зерна, сприяє більш економному витрачанню вологи на одиницю врожаю в 1,1–1,2 раза під час вирощування польових культур.

Дод.точки доступу:
Цилюрик, О.І.; Горщар, В.І.; Котченко, М.В.; Румбах М. Ю., Іжболдін О. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Доценко, В. І.
Розрахунок вологості в різних шарах ґрунту під посівами кукурудзи за агрогідрометеорологічними даними [Текст] / В. І. Доценко, Т. І. Ткачук // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 181-188. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Кукурудза --вирощування
Кл.слова (ненормовані):
вологість ґрунту; методика розрахунку запасів ґрунто-вої вологи; показник попередніх погодних умов;режим зрошення; коренев-місний шар; фази розвитку кукурудзи
Анотація: Сільськогосподарські культури протягом вегетаційного періоду використовують вологу з різних шарів ґрунту. Кореневмісний шар кукурудзи змінюється від 10 см у період сівби до 70–80 см у проміжок стиглості. Постає питання про ви-значення вологості ґрунту на кожен день вегетації за будь-якої глибини. Доведено, що натепер агрогідрометеорологічний метод визначення запасів вологи в метровому і півметровому шарах ґрунту дає добрі результати. Тому в даній роботі обґрунтовано застосування цього методу для розрахунку вологості ґрунту по всьому ґрунтовому профілю з інтервалом 10 см. Запропонована модель формування запасів вологи дає добрі результати як за природного зволоження, так і у випадку зрошення. Досліджено використання цієї моделі щодо формування ґрунтової вологи за даними семи метеостанцій Дніпропетровської області. Як приклад представлено результати по метеостанції Губиниха. Отримані в такий спосіб результати можна представити у вигляді вологості у відсотках від маси сухого ґрунту або у вигляді частки від найменшої вологоємкості по глибині протягом вегетації. Методика дозволяє використовувати метеорологічні величини, виміряні безпосередньо на досліджуваних територіях. Особли-во це стосується атмосферних опадів і поливів. Застосування результатів досліджень сприятиме більш точному визначенню запасів вологи в кореневмісному шарі ґрунту, плануванню оптимальних строків сівби сільськогосподарських культур, ефек-тивному проведенню заходів по догляду за ними, цілеспрямованому внесенню мінеральних добрив, а також підтриманню вологості ґрунту в потрібних межах при зрошенні.

Дод.точки доступу:
Ткачук, Т.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Вплив регулятора росту та норм висіву на формування врожайності ріпаку озимого в умовах Лісостепу Західного [Текст] / М. І. Бахмат [и др.] // Agrology : scientific edition. - 2019. - Том 2, N 3. - С. 189-193. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Ріпак озимий--Регулятор росту
Кл.слова (ненормовані):
вдози обприскування; норми висіву; листкова поверхня; продуктивність ріпаку озимого
Анотація: Висвітлено вплив допосівного оброблення насіння та одно- і дворазового обприскування ріпаку озимого гі-брида Мерседес регулятором росту “Вермийодіс” на його продуктивність в умовах Лісостепу Західного. Незважаючи на ви-сокий рівень рентабельності, врожайність цієї культури в Україні все ще залишається досить низькою. Дослідження прово-дили протягом 2018‒2019 років на Прикарпатській сільськогосподарській дослідній станції ІСГ Карпатського регіону НААН України відповідно до існуючих загальноприйнятих методик з використанням польового, лабораторно-польового, статистич-ного та дисперсійного методів. Розміщення ділянок систематичне за чотириразового повторення. Показано, що з “Вермийоді-сом” до рослини потрапляє певна кількість поживних речовин – азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію, бору та інших мікро-елементів, а також амінокислот, вітамінів і ростових речовин. Ці речовини активують ферментативну активність усіх клітин рослини та утворення стимулювальних сполук самою рослиною. Як результат – зростання енергетики клітини, зміна фізико-хімічних властивостей протоплазми, інтенсифікація обміну речовин. Підвищується проникність мембрани клітин кореня, по-кращується проникнення елементів мінерального живлення ґрунтового розчину до рослин, що сприяє посиленому поглинанню рослиною поживних речовин. Крім того, покращується надходження в рослину з ґрунту цукрів, амінокислот, вітамінів, гормонів.Прискорюються надходження води та поглинання кисню рослинами, що в підсумку інтенсифікує дихання рослин, поділ клі-тин, фотосинтез, синтез білків, посилює зростання кореневої системи, надземної маси, збільшує вихід сухої речовини, а отже, і загальна життєдіяльність рослин покращується. Встановлено, що регулятор росту “Вермийодіс” помітно впливає на польо-ву схожість, величину листкової поверхні та фотосинтетичну активність агроценозів ріпаку озимого досліджуваного гібрида і в результаті приводить до підвищення продуктивності культури. За допосівного оброблення насіння регулятором росту в дозі5 л/тонну і обприскування рослин у період вегетації цим же препаратом дворазово по 4 л/га за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин досягнуто найвищої польової схожості (88,7%), виживаності рослин (97,7%). На цьому ж варіанті у фазу цвітіння площа листкової поверхні становила на 8,1 тис.м2/га більше, ніж у контролі. У фазу воскової стиглості спостерігалося найбільше на-копичення сухих речовин, а фотосинтетичний потенціал посівів на 0,375 млн м2/добу/га, чиста продуктивність фотосинтезу на1,27 г/м2 на добу були більшими відносно контролю. Досягнуто врожайності на 0,6 тонни/га вищої, ніж у контролі, найнижчої собівартості (3764,7 грн/тонну), найбільшого чистого доходу (21386 грн/га) за рентабельності 139,1%. У наступному етапі дослі-дження вивчатимуться питання зниження рекомендованих виробниками максимальних норм протруювальних препаратів, фунгі-цидів, інсектицидів і гербіцидів за сумісного використання їх з регуляторами росту.

Дод.точки доступу:
Бахмат, М.І.; Сендецький, І. В.; Козіна, Т. В.; Сендецький, В. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

P.I.